пом'яти

Пом'я́ти, -мну, -мне́ш

гл. Помять. На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички помикала. Рудч. Ск. ІІ. 44.

Значення в інших словниках

1. пом'яти — -мну, -мнеш, док., перех. 1》 Док. до м'яти 1-4). || безос. 2》 Дуже пошкодити ударами, поштовхами і т. ін.; попсувати. Пом'яти буфер. 3》 М'яти якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. пом'яти — пом'я́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. пом'яти — ПОМ'Я́ТИ, мну́, мне́ш, док., кого, що. 1. Док. до м'я́ти 1–4. Панько витяг із воза добрий жмут соломи, пом'яв, потер на віхоть та й запхав на дно шапки (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. пом'яти — М'Я́ТИ (стискаючи, деформувати, робити м'яким, перетворювати в м'яку масу); РОЗМИНА́ТИ (робити м'яким); ПРОМИНА́ТИ (дуже добре); ЖМА́КАТИ, ЖМАКУВА́ТИ, ЖУ́ЖМИТИ розм.  Словник синонімів української мови