понагонити

Понаго́нити, -ню, -ниш

гл. = понаганяти. Повен двір овець... понагонив. Рудч. Ск. II. 15.

Значення в інших словниках

1. понагонити — понаго́нити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понагонити — див. понаганяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понагонити — ПОНАГО́НИТИ див. понаганя́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. понагонити — ПОНАГО́НИТИ див. понаганя́ти.  Словник української мови в 11 томах