понамочувати

Понамо́чувати, -чую, -єш

гл. Намочить (во многихъ мѣстахъ или многое). Позбірай же все плаття нечисте та понамочуй. Васильк. у.

Значення в інших словниках

1. понамочувати — понамо́чувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понамочувати — -ую, -уєш, док., перех. Намочити багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понамочувати — ПОНАМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., що. Намочити багато чого-небудь. Позбирай же все плаття нечисте та понамочуй (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
4. понамочувати — ПОНАМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Намочити багато чого-небудь. Позбирай же все плаття нечисте та понамочуй (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах