Словник української мови у 20 томах

понамочувати

ПОНАМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., що.

Намочити багато чого-небудь.

Позбирай же все плаття нечисте та понамочуй (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. понамочувати — понамо́чувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. понамочувати — -ую, -уєш, док., перех. Намочити багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понамочувати — ПОНАМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Намочити багато чого-небудь. Позбирай же все плаття нечисте та понамочуй (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  4. понамочувати — Понамо́чувати, -чую, -єш гл. Намочить (во многихъ мѣстахъ или многое). Позбірай же все плаття нечисте та понамочуй. Васильк. у.  Словник української мови Грінченка