понапувати

Понапува́ти, -ва́ю, -єш

гл. Напоить (многихъ). А своїх діток та й погодувала б, ранньою росою понапувала б. Чуб. III. 267.

Значення в інших словниках

1. понапувати — понапува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понапувати — -аю, -аєш і понапоювати, -юю, -юєш, док., перех. 1》 Дати напитися багатьом, погамувати спрагу багатьох. 2》 Упоїти, зробити п'яними багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понапувати — ПОНАПУВА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОНАПО́ЮВАТИ, юю, юєш, док., кого, що. 1. Дати напитися багатьом, вгамувати спрагу багатьох. – Куди ти?.. – каже Христя. – Та я тільки худобу понапуваю, – одмовив він (Панас Мирний); Край ..  Словник української мови у 20 томах
4. понапувати — ПОНАПУВА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОНАПО́ЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. 1. Дати напитися багатьом, вгамувати спрагу багатьох. — Куди ти?.. — каже Христя. — Та я тільки худобу понапуваю, — одмовив він (Мирний, І, 1949, 307); Край..  Словник української мови в 11 томах