понасипати

Понасипа́ти, -па́ю, -єш

гл. Насыпать (во множествѣ). Треба на всіх чотирох углах понасипати по купці жита. Чуб. І. 101.

Значення в інших словниках

1. понасипати — понасипа́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понасипати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Насипати багато чого-небудь, у багатьох місцях. 2》 Насипаючи, наповнити багато посудин, мішків і т. ін. || Налити чи накласти страви в багато посудин. 3》 Насипаючи, спорудити, утворити багато чого-небудь. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понасипати — ПОНАСИПА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОНАСИ́ПУВАТИ, ую, уєш, док., чого. 1. Насипати багато чого-небудь, у багатьох місцях. Коли ж бо тут коло колії та не знати якого лиха понасипали каміння (Л. Мартович); – От бачиш, понасипали скла, бісові задрипанці.  Словник української мови у 20 томах
4. понасипати — ПОНАСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Насипати багато чого-небудь, у багатьох місцях. Коли ж бо тут коло колії та не знати якого лиха понасипали каміння (Март., Тв., 1954, 436); — От бачиш, понасипали скла, бісові задрипанці.  Словник української мови в 11 томах