понаїздити

Понаїздити, -димо, -дите

гл. Наѣхать (о многихъ), съѣхаться. Понаїздили до князя гості. Стор. МПр. 68.

Значення в інших словниках

1. понаїздити — понаїзди́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понаїздити — див. понаїжджати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понаїздити — ПОНАЇЗДИ́ТИ див. понаїжджа́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. понаїздити — Понаїзди́ти, -димо́, звич. мн.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. понаїздити — ПОНАЇЗДИ́ТИ див. понаїжджа́ти.  Словник української мови в 11 томах