понаїздити
Понаїздити, -димо, -дите
гл. Наѣхать (о многихъ), съѣхаться. Понаїздили до князя гості. Стор. МПр. 68.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понаїздити — понаїзди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понаїздити — див. понаїжджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понаїздити — ПОНАЇЗДИ́ТИ див. понаїжджа́ти. Словник української мови у 20 томах
- понаїздити — Понаїзди́ти, -димо́, звич. мн. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- понаїздити — ПОНАЇЗДИ́ТИ див. понаїжджа́ти. Словник української мови в 11 томах