понаїздити

Понаїзди́ти, -димо́, звич. мн.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понаїздити — понаїзди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понаїздити — див. понаїжджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понаїздити — ПОНАЇЗДИ́ТИ див. понаїжджа́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. понаїздити — ПОНАЇЗДИ́ТИ див. понаїжджа́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. понаїздити — Понаїздити, -димо, -дите гл. Наѣхать (о многихъ), съѣхаться. Понаїздили до князя гості. Стор. МПр. 68. Словник української мови Грінченка