понидіти

Понидіти, -діємо, -єте

гл. Заскучать, изныть (о многихъ). Мир. ХРВ. 86. Ідіть квашу варіть, а то ви пониділи. Ном. № 12622. Да вже ж ми пониділи, світонька не виділи, поведіте танцювати, будемо розглядати. Рк. Макс.

Значення в інших словниках

1. понидіти — пони́діти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. понидіти — -ію, -ієш, док., розм. 1》 Змучитися від нудьги (про багатьох). 2》 Виснажитися, стати фізично кволими (про багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понидіти — ПОНИ́ДІТИ, ію, ієш, док., розм. 1. Змучитися від нудьги (про багатьох). Да вже ж ми пониділи, світонька не виділи, поведіте танцювати (Сл. Б. Грінченка). 2. Виснажитися, стати фізично кволими (про багатьох). Ідіть, квашу варіть, а то ви пониділи (Номис).  Словник української мови у 20 томах
4. понидіти — ПОНИ́ДІТИ, ію, ієш, док., розм. 1. Змучитися від нудьги (про багатьох). Да вже ж ми пониділи, світонька не виділи, поведіте танцювати (Сл. Гр.). 2. Виснажитися, стати фізично кволими (про багатьох). Ідіть, квашу варіть, а то ви пониділи (Номис, 1864, № 12622).  Словник української мови в 11 томах