понидіти
ПОНИ́ДІТИ, ію, ієш, док., розм.
1. Змучитися від нудьги (про багатьох).
Да вже ж ми пониділи, світонька не виділи, поведіте танцювати (Сл. Гр.).
2. Виснажитися, стати фізично кволими (про багатьох).
Ідіть, квашу варіть, а то ви пониділи (Номис, 1864, № 12622).
Словник української мови (СУМ-11)