пониділий

ПОНИ́ДІЛИЙ, а, е, розм.

1. Змучений від нудьги, жалю, туги (про багатьох).

2. Виснажений, кволий (про багатьох).

Значення в інших словниках

1. пониділий — пони́ділий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. пониділий — -а, -е, розм. 1》 Змучений від нудьги, жалю, туги (про багатьох). 2》 Виснажений, кволий (про багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пониділий — ПОНИ́ДІЛИЙ, а, е, розм. 1. Змучений від нудьги, жалю, туги (про багатьох). Мати лежала важко хвора. Пониділі діти тулилися одне до одного, не відаючи, як зарадити горю (В. Стефаник). 2. Виснажений, кволий (про багатьох).  Словник української мови у 20 томах