Словник української мови Грінченка

поновини

Поно́вини, -вин

ж. мн. Обновленіе. Були ж поновини в Єрусалимі. Єв. І. X. 22.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. поновини — -ин, мн. Оновлення.  Великий тлумачний словник сучасної мови