поновити

Поновити, -ся

см. поновляти, -ся.

Значення в інших словниках

1. поновити — понови́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поновити — [поновитие] -ноуўл'у, -овиеш, -ноўл'ат'; нак. -ви, -ноув'іт'  Орфоепічний словник української мови
3. поновити — див. поновлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поновити — ПОНОВИ́ТИ див. поно́влювати.  Словник української мови у 20 томах
5. поновити — ВІДТВО́РЮВАТИ (надавати первісного стану або вигляду за рештками чи описом), ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ПОНО́ВЛЮВАТИ, ПОНОВЛЯ́ТИ, РЕКОНСТРУЮВА́ТИ, РЕПРОДУКУВА́ТИ (у пам'яті). — Док.: відтвори́ти, віднови́ти, понови́ти, реконструюва́ти, репродукува́ти.  Словник синонімів української мови
6. поновити — ПОНОВИ́ТИ див. поно́влювати.  Словник української мови в 11 томах