поновити

понови́ти

[поновити^е]

-но^уўл'у, -ови^еш, -ноўл'ат'; нак. -ви, -но^ув'іт'

Значення в інших словниках

1. поновити — понови́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поновити — див. поновлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поновити — ПОНОВИ́ТИ див. поно́влювати.  Словник української мови у 20 томах
4. поновити — ВІДТВО́РЮВАТИ (надавати первісного стану або вигляду за рештками чи описом), ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ПОНО́ВЛЮВАТИ, ПОНОВЛЯ́ТИ, РЕКОНСТРУЮВА́ТИ, РЕПРОДУКУВА́ТИ (у пам'яті). — Док.: відтвори́ти, віднови́ти, понови́ти, реконструюва́ти, репродукува́ти.  Словник синонімів української мови
5. поновити — ПОНОВИ́ТИ див. поно́влювати.  Словник української мови в 11 томах
6. поновити — Поновити, -ся см. поновляти, -ся.  Словник української мови Грінченка