поновити
понови́ти
[поновитие]
-ноуўл'у, -овиеш, -ноўл'ат'; нак. -ви, -ноув'іт'
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поновити — понови́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поновити — див. поновлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поновити — ПОНОВИ́ТИ див. поно́влювати. Словник української мови у 20 томах
- поновити — ВІДТВО́РЮВАТИ (надавати первісного стану або вигляду за рештками чи описом), ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ПОНО́ВЛЮВАТИ, ПОНОВЛЯ́ТИ, РЕКОНСТРУЮВА́ТИ, РЕПРОДУКУВА́ТИ (у пам'яті). — Док.: відтвори́ти, віднови́ти, понови́ти, реконструюва́ти, репродукува́ти. Словник синонімів української мови
- поновити — ПОНОВИ́ТИ див. поно́влювати. Словник української мови в 11 томах
- поновити — Поновити, -ся см. поновляти, -ся. Словник української мови Грінченка