1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поновити

понови́ти

див. поновлювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поновити — понови́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поновити — [поновитие] -ноуўл'у, -овиеш, -ноўл'ат'; нак. -ви, -ноув'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. поновити — ПОНОВИ́ТИ див. поно́влювати. Словник української мови у 20 томах
  4. поновити — ВІДТВО́РЮВАТИ (надавати первісного стану або вигляду за рештками чи описом), ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ПОНО́ВЛЮВАТИ, ПОНОВЛЯ́ТИ, РЕКОНСТРУЮВА́ТИ, РЕПРОДУКУВА́ТИ (у пам'яті). — Док.: відтвори́ти, віднови́ти, понови́ти, реконструюва́ти, репродукува́ти. Словник синонімів української мови
  5. поновити — ПОНОВИ́ТИ див. поно́влювати. Словник української мови в 11 томах
  6. поновити — Поновити, -ся см. поновляти, -ся. Словник української мови Грінченка