поновлювати
поно́влювати
-юю, -юєш і поновляти, -яю, -яєш, недок., поновити, -новлю, -новиш; мн. поновлять; док., перех.
1》 Відбудовувати, ремонтувати, надавати нового вигляду чому-небудь.
|| Доповнюючи, відтворювати потрібну кількість чогось.
|| Доповнюючи, уточнювати що-небудь.
|| Почати знову використовувати, впроваджувати що-небудь відкинуте, занедбане, забуте.
2》 Створювати заново що-небудь знищене, зруйноване.
|| Замінювати новим те, що стало непридатним.
|| у сполуч. зі сл. пам'ять, свідомість. Відтворювати в думках, уяві кого-, що-небудь.
3》 Повертати втрачений стан, почуття, відновлювати вияв чого-небудь.
|| кого. Повертати кому-небудь утрачені права, звання, членство і т. ін.
4》 Здійснювати знову яку-небудь припинену дію, продовжувати перерваний процес, стосунки і т. ін.; відновлювати.
Значення в інших словниках
- поновлювати — поно́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- поновлювати — (дружбу) відновляти, відновлювати; (сили) повертати. Словник синонімів Караванського
- поновлювати — ПОНО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і ПОНОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОНОВИ́ТИ, новлю́, но́виш; мн. поно́влять; док., що. 1. Поправляти, ремонтувати, надавати потрібного, нового вигляду чому-небудь. Словник української мови у 20 томах
- поновлювати — ВІДТВО́РЮВАТИ (надавати первісного стану або вигляду за рештками чи описом), ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ПОНО́ВЛЮВАТИ, ПОНОВЛЯ́ТИ, РЕКОНСТРУЮВА́ТИ, РЕПРОДУКУВА́ТИ (у пам'яті). — Док.: відтвори́ти, віднови́ти, понови́ти, реконструюва́ти, репродукува́ти. Словник синонімів української мови
- поновлювати — ПОНО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і ПОНОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОНОВИ́ТИ, новлю́, но́виш; мн. поно́влять; док., перех. 1. Відбудовувати, ремонтувати, надавати нового вигляду чому-небудь. Словник української мови в 11 томах