поновлюватися

поно́влюватися

-юється і поновлятися, -яється, недок., поновитися, -новиться; мн. поновляться; док.

1》 Відроджуватись у кращому вигляді, стані, ставати новим.

2》 Відтворюватися заново у якійсь кількості, розмірах; поповнюватися.

|| Народжуватися, заступаючи місце загиблих (про живі істоти).

3》 Виявлятися знову.

|| Здобувати втрачені права, звання, членство, місце в навчальному закладі і т. ін. Поновитися в університеті.

4》 Продовжуватися знову після припинення (про дію, процес, стосунки і т. ін.); відновлюватися.

5》 тільки недок. Пас. до поновлювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поновлюватися — поно́влюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поновлюватися — див. оживати Словник синонімів Вусика
  3. поновлюватися — ПОНО́ВЛЮВАТИСЯ, юється і ПОНОВЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ПОНОВИ́ТИСЯ, но́виться; мн. поно́вляться; док. 1. Відроджуватися у кращому вигляді, стані, ставати новим. В природі силою весни Все оживало й поновлялось (Я. Щоголів). Словник української мови у 20 томах
  4. поновлюватися — ВІДНО́ВЛЮВАТИСЯ (про думки, почуття тощо — появлятися знову, виявлятися з новою силою), ВІДНОВЛЯ́ТИСЯ, ПОНО́ВЛЮВАТИСЯ, ПОНОВЛЯ́ТИСЯ, ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, ВІДРО́ДЖУВАТИСЯ, ОЖИВА́ТИ, ОЖИВЛЯ́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИСЯ. — Док. Словник синонімів української мови
  5. поновлюватися — ПОНО́ВЛЮВАТИСЯ, юється і ПОНОВЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ПОНОВИ́ТИСЯ, но́виться; мн. поно́вляться; док. 1. Відроджуватися у кращому вигляді, стані, ставати новим. В природі силою весни Все оживало й поновлялось (Щог., Поезії, 1958, 319). Словник української мови в 11 томах