1. Словник української мови у 20 томах

поновлюватися

ПОНО́ВЛЮВАТИСЯ, юється і ПОНОВЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ПОНОВИ́ТИСЯ, но́виться; мн. поно́вляться; док.

1. Відроджуватися у кращому вигляді, стані, ставати новим.

В природі силою весни Все оживало й поновлялось (Я. Щоголів).

2. Відтворюватися знову у якійсь кількості, розмірах; поповнюватися.

Природа має величезні поновлюючі сили. Якщо ці сили діють на повну потужність і не підриваються.., переважна більшість багатств природи може поновлюватись (із журн.);

// Народжуватися, заступаючи місце загиблих (про живі істоти).

Никнуть одні покоління, а другі натомість приходять. Так і звірячі породи усі поновляються хутко (М. Зеров).

3. Виявлятися знову.

Цікавість до справи поновилася;

// Здобувати втрачені права, звання, членство, місце в навчальному закладі і т. ін.

Поновитися в університеті.

4. Продовжуватися знову після припинення (про дію, процес, стосунки і т. ін.); відновлюватися.

Свист поновлюється з дужчою силою (Ю. Яновський);

Хлопець вибіг на вулицю. Тут уже знову поновився рух (В. Гжицький);

Балачки поновились (Ю. Яновський);

Не зійшло й чверть години, як човни знову вийшли у відкритий лиман, і осоружне гойдання поновилося з наростаючою силою (С. Добровольський).

5. тільки недок. Пас. до поно́влювати.

На Україні з 1900 по 1917 р. не було збудовано жодного металургійного заводу. Устаткування існуючих заводів .. не поновлювалося, зношувалось і ставало технічно відсталим (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поновлюватися — поно́влюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поновлюватися — див. оживати Словник синонімів Вусика
  3. поновлюватися — -юється і поновлятися, -яється, недок., поновитися, -новиться; мн. поновляться; док. 1》 Відроджуватись у кращому вигляді, стані, ставати новим. 2》 Відтворюватися заново у якійсь кількості, розмірах; поповнюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поновлюватися — ВІДНО́ВЛЮВАТИСЯ (про думки, почуття тощо — появлятися знову, виявлятися з новою силою), ВІДНОВЛЯ́ТИСЯ, ПОНО́ВЛЮВАТИСЯ, ПОНОВЛЯ́ТИСЯ, ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, ВІДРО́ДЖУВАТИСЯ, ОЖИВА́ТИ, ОЖИВЛЯ́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИСЯ. — Док. Словник синонімів української мови
  5. поновлюватися — ПОНО́ВЛЮВАТИСЯ, юється і ПОНОВЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ПОНОВИ́ТИСЯ, но́виться; мн. поно́вляться; док. 1. Відроджуватися у кращому вигляді, стані, ставати новим. В природі силою весни Все оживало й поновлялось (Щог., Поезії, 1958, 319). Словник української мови в 11 томах