Словник української мови Грінченка

поножі

Поно́жі, -жей

мн. Часть ткацкаго станка. см. верстат. Шух. І. 255, 256. МУЕ. III. 24.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. поножі — I пон`ожі-жей, мн., зах. Частина ткацького верстата. II п`оножі-ів, мн. Частина оборонного середньовічного обладунку – металеві пластини, які захищали гомілки воїна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поножі — ПОНО́ЖІ, жів, мн., спец. Деталь нижньої частини ткацького верстата.  Словник української мови у 20 томах