поножі

Поно́жі, -жей

мн. Часть ткацкаго станка. см. верстат. Шух. І. 255, 256. МУЕ. III. 24.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поножі — I пон`ожі-жей, мн., зах. Частина ткацького верстата. II п`оножі-ів, мн. Частина оборонного середньовічного обладунку – металеві пластини, які захищали гомілки воїна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поножі — ПОНО́ЖІ, жів, мн., спец. Деталь нижньої частини ткацького верстата. Словник української мови у 20 томах