верстат

Верстат и варстат, -ту

м., варстать, -ті, ж.

1) Также кросна. Ткацкій станокъ. Чуб. VII. 409. Хто пряде, хто за верстаттю. Г. Барв. 33. Части верстату видны изъ слѣдующаго рисунка гуцульскихъ кросен: 1 и 1. передні коники; 2 и 2. задні коники; 3 и 3. ставки; 4 и 4. победрини; 5 и 5. поперечниці; 6. сідавка = сідец; 7 и 7. льонки; 8. маґоль; 9. штак; 10. спідній навій = воротило; 11. сучка з зубами; 12. песик; 13. верхній навій = воротило; 14. сучка, кєгло; 16. песик: 17. чіп; 18. шнур: 19. камінь; 20. поперечниця; 21. вуха; 22. поножі; 23. скракник; 24. скраклі з кільцями: 25. ничиниці; 26. мотузи: 27. стріла; 28 и 28. снизьки; 29 и 29. набівка ( = ляда), а в ній 30. бердо; 31. основа; 32. полотно; 33. човник; 34. полотно. навите на спідній навій. Шух. І. 254 — 256. Иныя названія тѣхъ же частей: а) 1. коники, 2. слупки, 3. стативи. 4. жердки, 5а. жердки, 5б. шайда, 6. сідак. 7. льонтки. 8. маґіль, 9. штак, 10. долішній навій, 11. триб, 12. песик, 13. горішній навій, 14. триб, 15 — 16. сука, 20. шайда, 21. кочки, 22. підніжки, надѣтыя на сворінь. 25. начинє, 27. жердка, 28. лядобійці. 29. властива ляда, 30. блят, 31. основа, 32. полотно, 33. човник, 34. полотно. Восточн. Галиція. МУЕ. III. 16 — 20. б) 1. передні стояни (стояки), 2. задні стояни (стояки), 3. коні (застрямини), 4 и 5а. жертки (жертки), 5б. шайда (шайда), 6. лавка, 7. ломки, ед. ч. ломок (лоно), 8. штак (магівниця), 9. штак, 10. спідній навій, 11. колесо (трибок), 12. цуґа (жабка), 13. верхній навій, 14. колесо (коло), 15 — 16. цуґа (дзуґа), 20. шайда (шайда), 21. (жабка), 22. підніжки, надѣтыя на шворінь (то-же), 23. середня жертка, 24. жабки — ихъ двѣ (жидки), 25. начиння (начиння), 26. мотузочки, 27. жерточка (жертка) — къ ней привязана ляда своею роспинкою, — въ гуцульскихъ кроснах жерточка и роспинка, какъ видно изъ рисунка, сведены въ одно, 28. хвости, 29. сама ляда (то же), 30. блят (блят), 31. основа (то-же). Конст. у., записалъ Б. Гринченко; въ скобкахъ поставлены названія, указанныя у Вас. 165 — 166. — см. еще отдѣльныя описанія: блят, ляда, навій, начиння.

2) варстат гончарський. см. круг гончарський. Шух. I. 260.

3) варстат трацький. Подставки, на которыя кладуть дерево при распиливаніи его на доски. МУЕ. ІІІ. 30.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верстат — Верста́т, варста́т: — верстат, майстерня [1] Словник з творів Івана Франка
  2. верстат — верста́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. верстат — Буровой станок — drill, borer, drilling rig, drillrig — *Bohrgerät — машина для буріння підривних і гірничотехн. свердловин різного призначення, а також шпурів при відкритих та підземних розробках к.к. Б.с. Гірничий енциклопедичний словник
  4. верстат — -а, ч. 1》 Примітивне дерев'яне устаткування для ткання ручним способом полотна, килимів і т. ін. || текст. Машина для виробництва різних видів тканин. 2》 рідко. Те саме, що верстак 1). 3》 тех. Машина для обробки деталей або матеріалів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. верстат — ВЕРСТА́Т, а, ч. 1. Дерев'яне устаткування для ткання ручним способом полотна, килимів і т. ін. Старий Василь тче на верстаті полотна (І. Нечуй-Левицький); Ольга .. Словник української мови у 20 томах
  6. верстат — Машина для обробки деталей з різних матеріалів (металів, дерева) за допомогою відповідних інструментів (різців, фрез та ін.); розрізняють: різальні, для пластичної обробки (давильний, прес, волочильний), а також для ерозійної обробки; осн. Універсальний словник-енциклопедія
  7. верстат — Варста́т і верста́т, -ту; -та́ти, -тів верста́т і варста́т, -ту; -та́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. верстат — ВЕРСТА́Т, а, ч. 1. Примітивне дерев’яне устаткування для ткання ручним способом полотна, килимів і т. ін. Старий Василь тче на верстаті полотна (Н.-Лев., III, 1956, 325); Ольга.. Словник української мови в 11 томах