верстат

Буровой станок — drill, borer, drilling rig, drillrig — *Bohrgerät — машина для буріння підривних і гірничотехн. свердловин різного призначення, а також шпурів при відкритих та підземних розробках к.к. Б.с. — основна частина багатовузлових бурових установок. Одновузлові бурові установки аналогічні Б.с. В залежності від типу породоруйнуючого інструмента розрізнюють Б.с. шнекові (буріння різанням), шарошкові, пневмоударні, гідроударні, вогневі, комбіновані. Б.с. мають електрич. або дизельний привод. За конструктивним виконанням розрізняють такі Б.с.: з торцевим, патронним або роторним обертальним пристроєм. Найбільш розповсюджені перші два типи. Застосовується на підземних гірничих роботах і в кар’єрах, а також в дорожному і гідротехнічному будівництві. Перспектива розвитку пов'язана із застосуванням гідроударних бурильних машин, систем автоматич. управління, гідропривода вузлів, створенням станків-роботів.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верстат — Верста́т, варста́т: — верстат, майстерня [1] Словник з творів Івана Франка
  2. верстат — верста́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. верстат — -а, ч. 1》 Примітивне дерев'яне устаткування для ткання ручним способом полотна, килимів і т. ін. || текст. Машина для виробництва різних видів тканин. 2》 рідко. Те саме, що верстак 1). 3》 тех. Машина для обробки деталей або матеріалів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. верстат — ВЕРСТА́Т, а, ч. 1. Дерев'яне устаткування для ткання ручним способом полотна, килимів і т. ін. Старий Василь тче на верстаті полотна (І. Нечуй-Левицький); Ольга .. Словник української мови у 20 томах
  5. верстат — Машина для обробки деталей з різних матеріалів (металів, дерева) за допомогою відповідних інструментів (різців, фрез та ін.); розрізняють: різальні, для пластичної обробки (давильний, прес, волочильний), а також для ерозійної обробки; осн. Універсальний словник-енциклопедія
  6. верстат — Варста́т і верста́т, -ту; -та́ти, -тів верста́т і варста́т, -ту; -та́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. верстат — ВЕРСТА́Т, а, ч. 1. Примітивне дерев’яне устаткування для ткання ручним способом полотна, килимів і т. ін. Старий Василь тче на верстаті полотна (Н.-Лев., III, 1956, 325); Ольга.. Словник української мови в 11 томах
  8. верстат — Верстат и варстат, -ту м., варстать, -ті, ж. 1) Также кросна. Ткацкій станокъ. Чуб. VII. 409. Хто пряде, хто за верстаттю. Г. Барв. 33. Части верстату видны изъ слѣдующаго рисунка гуцульскихъ кросен: 1 и 1. передні коники; 2 и 2. задні коники; 3... Словник української мови Грінченка