верстат

ВЕРСТА́Т, а, ч.

1. Примітивне дерев’яне устаткування для ткання ручним способом полотна, килимів і т. ін.

Старий Василь тче на верстаті полотна (Н.-Лев., III, 1956, 325);

Ольга.. прочинила двері праворуч, звідки долинав ритмічний стукіт, наче там хтось ткав на верстаті (Вільде, Сестри.., 1958, 110);

// текст. Машина для виробництва різних видів тканин.

На роботу ткаля вийшла, За верстат стає вона, Щоб сьогодні вдвоє більше Нам наткати полотна! (Нех., Ми живемо.., 1960, 57).

2. рідко. Те саме, що верста́к 1.

В робітні були три [столярні] верстати: працювали звичайно, крім майстра, два челядники (Фр., IV, 1950, 203);

Тимко стояв біля верстата і рубанком завзято стругав дошку (Донч., V, 1957, 171).

3. техн. Машина для обробки деталей або матеріалів.

Сортовий прокат металу є матеріалом для виготовлення деталей на металорізальних верстатах (Слюс. справа, 1957, 22);

Мені — на заводі стоять за верстатом, Робити комбайни, сівалки, плуги (Гірник, Сонце.., 1958, 193).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верстат — Верста́т, варста́т: — верстат, майстерня [1] Словник з творів Івана Франка
  2. верстат — верста́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. верстат — Буровой станок — drill, borer, drilling rig, drillrig — *Bohrgerät — машина для буріння підривних і гірничотехн. свердловин різного призначення, а також шпурів при відкритих та підземних розробках к.к. Б.с. Гірничий енциклопедичний словник
  4. верстат — -а, ч. 1》 Примітивне дерев'яне устаткування для ткання ручним способом полотна, килимів і т. ін. || текст. Машина для виробництва різних видів тканин. 2》 рідко. Те саме, що верстак 1). 3》 тех. Машина для обробки деталей або матеріалів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. верстат — ВЕРСТА́Т, а, ч. 1. Дерев'яне устаткування для ткання ручним способом полотна, килимів і т. ін. Старий Василь тче на верстаті полотна (І. Нечуй-Левицький); Ольга .. Словник української мови у 20 томах
  6. верстат — Машина для обробки деталей з різних матеріалів (металів, дерева) за допомогою відповідних інструментів (різців, фрез та ін.); розрізняють: різальні, для пластичної обробки (давильний, прес, волочильний), а також для ерозійної обробки; осн. Універсальний словник-енциклопедія
  7. верстат — Варста́т і верста́т, -ту; -та́ти, -тів верста́т і варста́т, -ту; -та́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. верстат — Верстат и варстат, -ту м., варстать, -ті, ж. 1) Также кросна. Ткацкій станокъ. Чуб. VII. 409. Хто пряде, хто за верстаттю. Г. Барв. 33. Части верстату видны изъ слѣдующаго рисунка гуцульскихъ кросен: 1 и 1. передні коники; 2 и 2. задні коники; 3... Словник української мови Грінченка