понудити

Понуди́ти, -джу́, -диш

гл. Истомить (многихъ). Ой ходиш та блудила, діток понудила. Мет. 243.

Значення в інших словниках

1. понудити — пону́ди́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понудити — -нуджу, -нудиш, док. 1》 перех. Примусити нудитися кого-небудь якийсь час. 2》 неперех. Знемагати від нудьги якийсь час. 3》 перех. Змучити нудьгою багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понудити — ПОНУ́ДИ́ТИ, ну́джу́, ну́диш, док. 1. кого. Примусити відчувати кого-небудь нудьгу якийсь час. Вечірня забава: слуга ваш хроніст Вас відчитом крихту понудить (І. Франко). 2. Знемагати від нудьги якийсь час. 3. кого. Змучити нудьгою багатьох. Ой ходила та блудила, діток понудила (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
4. понудити — ПОНУ́ДИ́ТИ, ну́джу́, ну́диш, док. 1. перех. Примусити нудитися кого-небудь якийсь час. Вечірня забава: слуга ваш хроніст Вас відчитом крихту понудить (Фр., XI, 1952, 411). 2. неперех. Знемагати від нудьги якийсь час. 3. перех. Змучити нудьгою багатьох. Ой ходила та блудила,діток понудила (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах