Значення в інших словниках
-
пообіч —
поо́біч прислівник незмінювана словникова одиниця рідко
Орфографічний словник української мови
-
пообіч —
присл., рідко. Те саме, що обабіч.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пообіч —
ПОО́БІЧ, присл., рідко. Те саме, що оба́біч. Він [хлопчик] усе хлюпощеться [в калюжі], бродить та весело позирає пообіч (Л. Яновська); Пообіч рівних стежечок важко хилилися айстри (Ю. Збанацький).
Словник української мови у 20 томах
-
пообіч —
ОБА́БІЧ присл. (з обох боків), ОБІ́РУЧ рідше, ПОО́БІЧ рідше, ОБА́ПОЛИ рідше. Обабіч шосейної дороги виднілись уже жовті, осінні гаї (з журналу); Дерева обіруч стояли голі (О. Гончар); Пообіч стежечки схилились айстри (Л. Яновська); Розлогий український степ широко розкинувся обаполи (Ю. Смолич).
Словник синонімів української мови
-
пообіч —
Поо́біч, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
пообіч —
ПОО́БІЧ, присл., рідко. Те саме, що оба́біч. Він [хлопчик] усе хлюпощеться [в калюжі], бродить та весело позирає пообіч (Л. Янов., І, 1959, 409); Пообіч рівних стежечок важко хилилися айстри (Збан., Курил. о-ви, 1963, 143).
Словник української мови в 11 томах