попадя

Попадя́, -ді

ж.

1) Попадья, жена священника. Уповала, мамцю, на керею, думала бути попадею. Мет. 237.

2) Рыба Rhodeus amarus. Вх. Пч. II. 20.

3) Въ свадебномъ обрядѣ: бутылка настоенной водки, которую (бутылку) мать невѣсты затыкаетъ пучкомъ калины и обвязываетъ красной ленточкой; попаді не трогаютъ до тѣхъ поръ, пока не пріѣдутъ отъ новобрачнаго дружки послѣ комори. МУЕ. III. 92. ум. попадька. Поглянув панотець на свою попадьку. Св. Л. 200.

Значення в інших словниках

1. попадя — попадя́ іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. попадя — -і, ж., розм. Дружина попа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попадя — ПОПАДЯ́, і́, ж. Дружина попа. Сікалися і міщани, і купці; залицялися і поповичі, так і попадею не хотіла [Галочка] бути (Г. Квітка-Основ'яненко); [Шметелюк:] Це як кому подобається. Хто любить попа, а хто – попадю чи попову дочку (І. Микитенко).  Словник української мови у 20 томах
4. попадя — Або я попадя — курку їсти. Оправдувалася жінка, яку посуджували о крадіж курки, яку з'їла. Коли б нашій попаді та попова борода, то давно б благочинним була. Як би мала власть, то й відчули б її. Попадя би тебе з'їла. Прокляття курці.  Приповідки або українсько-народня філософія
5. попадя — ПОПАДЯ́ (дружина попа), ПАНІМА́ТКА заст., МА́ТУШКА розм. Величається, мов попадя на весіллі (прислів'я); — Бачите, як паніматка зраділа? То-то! — задоволений, злазить з воза отець Миколай (М.  Словник синонімів української мови
6. попадя — Попадя́, -ді́, -де́ю, -па́де! попа́ді, попа́дь, -па́дям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. попадя — ПОПАДЯ́, і́, ж. Дружина попа. Сікалися і міщани, і купці; залицялися і поповичі, так і попадею не хотіла [Галочка] бути (Кв.-Осн., II, 1956, 314); [Шметелюк:] Це як кому подобається. Хто любить попа, а хто — попадю чи попову дочку (Мик., І, 1957, 230).  Словник української мови в 11 томах