попок Попок, -пка м. 1) ум. отъ піп. 2) = жидок 2. 3) = попичка. Вх. Пч. II. 13. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках попок — -пка, ч. Те саме, що попик. Великий тлумачний словник сучасної мови попок — Попо́к, попка́; попки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)