пополоскати

Пополоскати, -щу, -щеш

гл. Пополоскать. Ми (гуси) попливем да нош пополощем. Рудч. Ск. І. 10.

Значення в інших словниках

1. пополоскати — пополоска́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пополоскати — -ощу, -ощеш, перех. Док. до полоскати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пополоскати — ПОПОЛОСКА́ТИ, ощу́, о́щеш, що. Док. до полоска́ти. Так-сяк дотяглася вона туди, пополоскала, позв'язувала і стала п'ястися на гору (Л. Яновська); – Пополощи гарненько рот, щоб не зосталося у роті сиру, щоб часом завтра, не хотячи, не оскоромився (Г.  Словник української мови у 20 томах
4. пополоскати — пополоска́ти / полоска́ти в ро́ті (зу́би, го́рло і т. ін.) чим і без додатка, жарт. Випити незначну кількість алкогольного напою; трохи випити. Та й де їм (молодим), вишкваркам, горілку ту круглять (пити) ..  Фразеологічний словник української мови
5. пополоскати — МИ́ТИ кого, що і без додатка (очищати від бруду водою або іншою рідиною), ВИМИВА́ТИ, БА́НИТИ діал.; ПОЛОСКА́ТИ (перев. речі, посуд); ЗМИВА́ТИ (з чогось); ВІДМИВА́ТИ (від чогось); ШАРУВА́ТИ розм., ВИШАРО́ВУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. пополоскати — ПОПОЛОСКА́ТИ, ощу́, о́щеш, перех. Док. до полоска́ти. Так-сяк дотяглася вона туди, пополоскала, позв’язувала і стала п’ястися на гору (Л. Янов.  Словник української мови в 11 томах