попоплакати

Попоплакати, -плачу, -чеш

гл. Много плакать, наплакаться. Стара тії листи що-дня вичитує, — і попоплаче над ними, і попосміється. МВ. (О. 1862. III. 35). Що попоплакала мати наша покійна за батьком! О. 1862. X. 33.

Значення в інших словниках

1. попоплакати — попопла́кати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. попоплакати — див. плакати  Словник синонімів Вусика
3. попоплакати — -ачу, -ачеш, док., розм. Плакати багато разів, тривалий час; наплакатися добре.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. попоплакати — ПОПОПЛА́КАТИ, а́чу, а́чеш, док., розм. Плакати багато разів, тривалий час; наплакатися добре. Провела його за село, того чоловіка, попоплакала... (Марко Вовчок); Що вона попоплакала ..  Словник української мови у 20 томах
5. попоплакати — ПОПОПЛА́КАТИ, а́чу, а́чеш, док., розм. Плакати багато разів, тривалий час; наплакатися добре. Провела його за село, того чоловіка, попоплакала… (Вовчок, І, 1955, 12); Що вона попоплакала.. так годів зо три або й з чотири (Барв., Опов..  Словник української мови в 11 томах