попростягати

Попростяга́ти, -га́ю, -єш

гл. Протянуть (во множествѣ). Кучеряві в'язи... попростягали зелені лапи над річкою. К. (ЗОЮР. II. 205).

Значення в інших словниках

1. попростягати — попростяга́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. попростягати — -аємо, -аєте, док., перех. Простягти в певному напрямку руки, ноги (про всіх чи багатьох). || Витягнути, розкинути в певному напрямку віти, гілки і т. ін. (про дерева, кущі тощо). || Спрямувати що-небудь до чогось. Попростягати ноги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попростягати — ПОПРОСТЯГА́ТИ, а́ємо, а́єте, док., що. Простягти в певному напрямку руки, ноги (про всіх або багатьох). Вибігла й дітвора на нас дивитись. Пані каже їм по-своєму: “Дайте сім [цим] хлопкам ручок поцілувати”. Вони й попростягали рученята – цілуйте!...  Словник української мови у 20 томах
4. попростягати — ПОПРОСТЯГА́ТИ, а́ємо, а́єте, док., перех. Простягти в певному напрямку руки, ноги (про всіх або багатьох). Вибігла й дітвора на нас дивитись. Пані каже їм по-своєму: «Дайте сім [цим] хлопкам ручок поцілувати». Вони й попростягали рученята — цілуйте!...  Словник української мови в 11 томах