Словник української мови Грінченка

попідлі

Попідлі

нар. Подлѣ, возлѣ. Ой взяв же єго попідлі коня, а повіз ею а в чеську землю. Гол. II. 30.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. попідлі — присл., зах. Біля, побіля.  Великий тлумачний словник сучасної мови