Словник української мови Грінченка

попідтягати

Попідтяга́ти, -га́ю, -єш

гл.

1) Подтащить (во множествѣ).

2) Подтянуть. Пояси попідтягаємо, щоб менше ззісти. Г. Барв. 505.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. попідтягати — попідтяга́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. попідтягати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Підтягнути що-небудь до чогось (про багатьох); підтягнути багато чого-небудь (одне за одним). 2》 Стягнути що-небудь тугіше (про багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попідтягати — ПОПІДТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Підтягнути що-небудь до чогось (про багатьох); підтягнути багато чого-небудь (одне за одним). Хлопці попідтягали човни до прикола; Попідтягав колоди до тину. 2. Стягнути що-небудь тугіше (про багатьох).  Словник української мови у 20 томах
  4. попідтягати — ПОПІДТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Підтягнути що-небудь до чогось (про багатьох); підтягнути багато чого-небудь (одне за одним). Хлопці попідтягали човни до прикола; Попідтягав колоди до тину. 2. Стягнути що-небудь тугіше (про багатьох).  Словник української мови в 11 томах