попідтягати

ПОПІДТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Підтягнути що-небудь до чогось (про багатьох); підтягнути багато чого-небудь (одне за одним).

Хлопці попідтягали човни до прикола; Попідтягав колоди до тину.

2. Стягнути що-небудь тугіше (про багатьох).

Опанас жінці таку волю дав, як укупі ще жили, що було їсти сядемо за стіл, то й згинаємось і пояси попідтягаємо, щоб менше з’їсти (Барв., Опов.., 1902, 505).

Значення в інших словниках

1. попідтягати — попідтяга́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. попідтягати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Підтягнути що-небудь до чогось (про багатьох); підтягнути багато чого-небудь (одне за одним). 2》 Стягнути що-небудь тугіше (про багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попідтягати — ПОПІДТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Підтягнути що-небудь до чогось (про багатьох); підтягнути багато чого-небудь (одне за одним). Хлопці попідтягали човни до прикола; Попідтягав колоди до тину. 2. Стягнути що-небудь тугіше (про багатьох).  Словник української мови у 20 томах
4. попідтягати — Попідтяга́ти, -га́ю, -єш гл. 1) Подтащить (во множествѣ). 2) Подтянуть. Пояси попідтягаємо, щоб менше ззісти. Г. Барв. 505.  Словник української мови Грінченка