порозривати

Порозрива́ти, -ва́ю, -єш

гл. Разорвать (во множествѣ). Нове вино порозриває бурдюки. Єв. Мр. II. 22 Порозривають подушки, порозсипають пір'я по хаті. Драг. 199.

Значення в інших словниках

1. порозривати — порозрива́ти 1 дієслово доконаного виду розірвати все або багато чогось порозрива́ти 2 дієслово доконаного виду розрити, розгребти, розкидати  Орфографічний словник української мови
2. порозривати — I -аю, -аєш, док., перех. 1》 Розірвати все чи багато чого-небудь, у багатьох місцях. || Порвати, покусати на смерть усіх чи багатьох (перев. про собак, хижих тварин).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порозривати — ПОРОЗРИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., що. 1. Розірвати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. А іногді [іноді] проти лави один піде [Нечипір], так тут вже достанеться йому на горіхи; пику йому порозбивають, волосся пообривають, одежу .. порозривають (Г.  Словник української мови у 20 томах
4. порозривати — ПОРОЗРИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Розірвати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. А іногді [іноді] проти лави один піде [Нечипір], так тут вже достанеться йому на горіхи; пику йому порозбивають, волосся пообривають, одежу..  Словник української мови в 11 томах