порочно

Поро́чно

нар. Погодно. Жив тут недалеко у пана одного він порочно. МВ. (О. 1862. І. 102).

Значення в інших словниках

1. порочно — поро́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. порочно — Присл. до порочний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порочно — ПОРО́ЧНО. Присл. до поро́чний.  Словник української мови у 20 томах
4. порочно — ПОРО́ЧНО. Присл. до поро́чний.  Словник української мови в 11 томах