порядочок

Порядок, -дку

м.

1) Порядокъ. Сирота плаче, сильненько ридає, що порядку немає. Мет.

2) — давати. Распоряжаться.

3) у поря́док. По порядку. Маркев. 128. ум. порядочок. Рад би я встати до свого дитяти порядочок дати. Грин. III. 410.

Значення в інших словниках

1. порядочок — поря́дочок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. порядочок — -чку, ч. Пестл. до порядок 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порядочок — ПОРЯ́ДОЧОК, чку, ч. Пестл. до поря́док 1–3. Співак закликав додержувати тиші: – Товариші, ану, порядочок. Не заважайте говорити (А. Головко); Я вже так осмілів, що без усякої обережності так і випалюю: – Тут люди до Берліна рвуться, а вони, чорти, возяться! Порядочки!.. (П. Колесник).  Словник української мови у 20 томах
4. порядочок — ПОРЯ́ДОЧОК, чку, ч. Пестл. до поря́док 1-3. Співак закликав додержувати тиші: — Товариші, ану, порядочок. Не заважайте говорити (Головко, І, 1957, 401); Я вже так осмілів, що без усякої обережності так і випалюю: — Тут люди до Берліна рвуться, а вони...  Словник української мови в 11 томах