посагувати

Посагувати, -гую, -єш

гл. Садить невѣсту на посаг? Надѣлять приданымъ? Ішла красна Марусенька на посаг, питається, довідується від батенька: — а від кого, мій батеньку, посаг став? — «Від Бога, від добрих людей, дитятко. Посагуєть сам Господь Бог з ангелами, посагуєть тя, моє дитятко, з другими. Лукаш. 152.

Значення в інших словниках

1. посагувати — ПОСАГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Садити наречену на посаг. Ішла красна Марусенька на посаг, питається, довідується від батенька: – А від кого, мій батеньку, посаг став? – Від Бога, від добрих людей, дитятко. Посагує сам Господь Бог з ангелами (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах