Словник української мови Грінченка

посвистач

Посви́стач, -ча

м. Богъ вѣтровъ, погоды. Встрѣчено въ фальсифицированной думѣ и таковомъ же вступленіи къ ней, опубликованныхъ Шишацкимъ-Илличемъ (о походѣ князя-язычника въ христіанскую землю). Слово повидимому выдуманное составителемъ думы. ЗОЮР. I. 173, 176, 177.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. посвистач — див. вітер  Словник синонімів Вусика