послабити

Послабити, -блю, -биш

гл. Ослабить. Жарив ті казани, а там були грішні душі. Раз ті душі його і просять: «не жарь нас»... Він трохи і послабив огонь. Мнж. 55.

Значення в інших словниках

1. послабити — посла́бити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. послабити — [послабиетие] -бл'у, -биеш, -слабл'ат'; нак. -аб, -абтеи  Орфоепічний словник української мови
3. послабити — див. послаблювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. послабити — ПОСЛА́БИТИ див. посла́блювати.  Словник української мови у 20 томах
5. послабити — ОСЛА́БИТИ (зробити слабшим у військовому, політичному, організаційному і т. ін. відношенні), ПОСЛА́БИТИ, ПІДІРВА́ТИ, РОЗХИТА́ТИ, ПОХИТНУ́ТИ, ПІДТОЧИ́ТИ, ЗНЕСИ́ЛИТИ, ПОТРЯСТИ́ підсил., ОБЕЗСИ́ЛИТИ підсил. рідше, РОЗМИ́ТИ рідше. — Недок.  Словник синонімів української мови
6. послабити — ПОСЛА́БИТИ див. посла́блювати.  Словник української мови в 11 томах