послабати

Послаба́ти, -ба́ю, -єш

гл. Ослабѣвать, терять прочность, расшатываться. Дно у бербениці послабає. Вх. Зн. 54.

Значення в інших словниках

1. послабати — послаба́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. послабати — -аю, -аєш, недок., рідко, послабіти, -ію, -ієш; мин. ч. послабів, -іла, -іло, послабнути і послабти, -бну, -бнеш; мин. ч. послабнув, -нула, -нуло і послаб, -ла, -ло; док. 1》 Ставати фізично слабим, безсилим; втрачати фізичну силу; слабіти, слабнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. послабати — ПОСЛАБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко, ПОСЛАБІ́ТИ, і́ю, і́єш; мин. ч. послабі́в, і́ла, і́ло, ПОСЛА́БНУТИ, ПОСЛА́БТИ, бну, бнеш; мин. ч. посла́бнув, нула, ло і посла́б, ла, ло; док.  Словник української мови у 20 томах
4. послабати — ПОСЛАБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко, ПОСЛАБІ́ТИ, і́ю, і́єш; мин. ч. послабі́в, і́ла, і́ло, ПОСЛА́БНУТИ і ПОСЛА́БТИ, бну, бнеш; мин. ч. посла́бнув, нула, ло і посла́б, ла, ло; док.  Словник української мови в 11 томах