послабати —
-аю, -аєш, недок., рідко, послабіти, -ію, -ієш; мин. ч. послабів, -іла, -іло, послабнути і послабти, -бну, -бнеш; мин. ч. послабнув, -нула, -нуло і послаб, -ла, -ло; док. 1》 Ставати фізично слабим, безсилим; втрачати фізичну силу; слабіти, слабнути.
Великий тлумачний словник сучасної мови
послабати —
ПОСЛАБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко, ПОСЛАБІ́ТИ, і́ю, і́єш; мин. ч. послабі́в, і́ла, і́ло, ПОСЛА́БНУТИ, ПОСЛА́БТИ, бну, бнеш; мин. ч. посла́бнув, нула, ло і посла́б, ла, ло; док.
Словник української мови у 20 томах
послабати —
ПОСЛАБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко, ПОСЛАБІ́ТИ, і́ю, і́єш; мин. ч. послабі́в, і́ла, і́ло, ПОСЛА́БНУТИ і ПОСЛА́БТИ, бну, бнеш; мин. ч. посла́бнув, нула, ло і посла́б, ла, ло; док.
Словник української мови в 11 томах
послабати —
Послаба́ти, -ба́ю, -єш гл. Ослабѣвать, терять прочность, расшатываться. Дно у бербениці послабає. Вх. Зн. 54.
Словник української мови Грінченка