посліпити

Посліпити, -плю, -пиш

гл. Ослѣпить (многихъ). К. МБ. X. 14. Баньки їм бодай посліпило. Ном. № 3714.

Значення в інших словниках

1. посліпити — посліпи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. посліпити — -сліплю, -сліпиш; мн. посліплять; док., перех. Осліпити, зробити сліпими (усіх чи багатьох). || На короткий час позбавити здатності бачити що-небудь (про яскраве світло, сяйво, блиск і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посліпити — ПОСЛІПИ́ТИ, сліплю́, слі́пиш; мн. послі́плять; док., кого, що. Осліпити, зробити сліпими (усіх або багатьох). Один хоче по всіх землях Світло засвітити, .. Другий хоче мраком ночі Божий світ окрити, Посліпити людям очі, Душі показити (П.  Словник української мови у 20 томах
4. посліпити — ПОСЛІПИ́ТИ, сліплю́, слі́пиш; мн. послі́плять; док., перех. Осліпити, зробити сліпими (усіх або багатьох); // На короткий час позбавити здатності бачити що-небудь (про яскраве світло, сяйво, блиск і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах