с. Посмѣшище. На посміховище я їм здався? Сим. 217.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
посміховище —
посміхо́вище 1 іменник середнього роду посміх, глум, наруга посміхо́вище 2 іменник середнього роду, істота той, з кого сміються, глузують
Орфографічний словник української мови
посміховище —
див. ганьба
Словник синонімів Вусика
посміховище —
-а, с. 1》 Той, з кого сміються, глузують. 2》 Посміх, глум, наруга.
Великий тлумачний словник сучасної мови
посміховище —
ПОСМІХО́ВИЩЕ, а, с. 1. Той, з кого сміються, глузують. [Матрона:] Я чесного роду, на моїм ім'ю [імені] ані волосинки чужої не пристало, я не хочу бути людським посміховищем (І. Франко); – А тепер ви, куме, людське посміховище, от що ви... (П.
Словник української мови у 20 томах
посміховище —
ПОСМІХО́ВИЩЕ (той або те, з кого (чого) сміються, глузують), ПОСМІХО́ВИСЬКО, ПО́СМІХ, ПОСМІ́ШИЩЕ, СМІХО́ВИЩЕ, СМІХО́ВИСЬКО, СМІХОТА́ розм., СМІХОВА́НЕЦЬ розм. Масло посміховищем зробив її, глумився, Ще й досі не загоїлася рана в серці (А.
Словник синонімів української мови
посміховище —
ПОСМІХО́ВИЩЕ, а, с. 1. Той, з кого сміються, глузують. [Матрона:] Я чесного роду, на моїм ім’ю [імені] ані волосинки чужої не пристало, я не хочу бути людським посміховищем (Фр., IX, 1952, 406); — А тепер ви, куме, людське посміховище, от що ви… (Козл.
Словник української мови в 11 томах