поснідання

Посніда́ння, -ня

с. Пора завтрака. І сонце зійшло, вже й поснідання, а його все нема. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовск.).

Значення в інших словниках

1. поснідання — ПОСНІДА́ННЯ, я, с., розм. Пора сніданку. І сонце зійшло, вже й поснідання, а його все нема (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах