поснідання

ПОСНІДА́ННЯ, я, с., розм.

Пора сніданку.

І сонце зійшло, вже й поснідання, а його все нема (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. поснідання — Посніда́ння, -ня с. Пора завтрака. І сонце зійшло, вже й поснідання, а його все нема. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовск.).  Словник української мови Грінченка