посолити

Посоли́ти, -лю́, -лиш

гл. Посолить. Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль — посолила. Чуб. V. 1165.

Значення в інших словниках

1. посолити — посоли́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. посолити — -солю, -солиш, док., перех. 1》 Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. || Надати солоного присмаку чому-небудь. 2》 що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посолити — ПОСОЛИ́ТИ, солю́, со́лиш, док., що. 1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, – аж тричі посолила (Л. Боровиковський); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (М.  Словник української мови у 20 томах
4. посолити — ПОСОЛИ́ТИ, солю́, со́лиш, док., перех. 1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Бор., Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти.  Словник української мови в 11 томах