посол — Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

посол — Посо́л: — депутат [44-1;46-2;46-1] Словник з творів Івана Франка
посол — Чи синонімічні іменники посол, посланник, посланець? Усі три лексеми близькі між собою значенням, але в окремих стилях спостерігається сувора диференціація їх. Так, у мові дипломатів слова посол і посланник істотно розрізняються. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
посол — посо́л іменник чоловічого роду, істота офіційне звертання: пане посол! Орфографічний словник української мови
посол — ПОСОЛ – ПОСЛАННИК – ПОСЛАНЕЦЬ Посол, -сла. 1. Дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство. Моточовен відвіз на "Ісмет " турецького посла з дружиною (Ю.Яновський). 2. Те саме, що посланець. Літературне слововживання
посол — Посо́л. Депутат. З буковиньских послів вибрано п. Василька до комісій анексийної, буджетової і зелізничої, п. Пігуляка до петицийної і санітарної, п. Семаку до комісиї урядничої, прасової і комісиї про посольску нетикальність... Українська літературна мова на Буковині
посол — г. амбасадор; (від кого) посланець; Г. парляментар, депутат сейму. Словник синонімів Караванського
посол — [посол] -сла, м. (на) -слов'і/поус'л'і, кл. посол, мн. -сли, поус'л'іў Орфоепічний словник української мови
посол — заст. посел, -сла, ч. 1》 Дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство. || Повноважний дипломатичний представник найвищого рангу. 2》 перен. Той, кого посилають з яким-небудь дорученням, завданням; посланець. 3》 діал., заст. Депутат парламенту, сейму. Великий тлумачний словник сучасної мови
посол — ПОСО́Л, сла́, ч. 1. Дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство. – Мій брат у первих, маркіз де-Пурверсе, посол при одному дворі, писав мені, щоб я їхала за границю на води (І. Словник української мови у 20 томах
посол — Ані посла, ані осла. Коли післанець не вертається на час. Пішли посла, а за ним осла. Пішли нездалого післанця, а за ним і другого такого. Посла ні січуть, ні рубають. Старий міжнародній закон, про нетикальність посла. Приповідки або українсько-народня філософія
посол — Дипломатичний представник найвищого рівня, який представляє державу перед керівництвом ін. держави чи у міжнародній організації. Універсальний словник-енциклопедія
посол — ДЕПУТА́Т (член органу державної влади, обраний виборцями), ПОСО́Л зах., заст. Сам він депутат Ради (А. Головко); Від 1908 р. до 1918 р. був я послом до австрійського парламенту, де не виголошував ніяких промов (В. Стефаник). Словник синонімів української мови
посол — Посо́л, посла́; посли́, -слі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
посол — ПОСО́Л, сла́, ч. 1. Дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство. — Мій брат у первих, маркіз де-Пурверсе, посол при одному дворі, писав мені, щоб я їхала за границю на води (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах