посол

посо́л

заст. посел, -сла, ч.

1》 Дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство.

|| Повноважний дипломатичний представник найвищого рангу.

2》 перен. Той, кого посилають з яким-небудь дорученням, завданням; посланець.

3》 діал., заст. Депутат парламенту, сейму.

Значення в інших словниках

1. посол — Посо́л: — депутат [44-1;46-2;46-1]  Словник з творів Івана Франка
2. посол — Чи синонімічні іменники посол, посланник, посланець? Усі три лексеми близькі між собою значенням, але в окремих стилях спостерігається сувора диференціація їх. Так, у мові дипломатів слова посол і посланник істотно розрізняються.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
3. посол — посо́л іменник чоловічого роду, істота офіційне звертання: пане посол!  Орфографічний словник української мови
4. посол — ПОСОЛ – ПОСЛАННИК – ПОСЛАНЕЦЬ Посол, -сла. 1. Дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство. Моточовен відвіз на "Ісмет " турецького посла з дружиною (Ю.Яновський). 2. Те саме, що посланець.  Літературне слововживання
5. посол — Посо́л. Депутат. З буковиньских послів вибрано п. Василька до комісій анексийної, буджетової і зелізничої, п. Пігуляка до петицийної і санітарної, п. Семаку до комісиї урядничої, прасової і комісиї про посольску нетикальність...  Українська літературна мова на Буковині
6. посол — г. амбасадор; (від кого) посланець; Г. парляментар, депутат сейму.  Словник синонімів Караванського
7. посол — [посол] -сла, м. (на) -слов'і/поус'л'і, кл. посол, мн. -сли, поус'л'іў  Орфоепічний словник української мови
8. посол — ПОСО́Л, сла́, ч. 1. Дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство. – Мій брат у первих, маркіз де-Пурверсе, посол при одному дворі, писав мені, щоб я їхала за границю на води (І.  Словник української мови у 20 томах
9. посол — Ані посла, ані осла. Коли післанець не вертається на час. Пішли посла, а за ним осла. Пішли нездалого післанця, а за ним і другого такого. Посла ні січуть, ні рубають. Старий міжнародній закон, про нетикальність посла.  Приповідки або українсько-народня філософія
10. посол — Дипломатичний представник найвищого рівня, який представляє державу перед керівництвом ін. держави чи у міжнародній організації.  Універсальний словник-енциклопедія
11. посол — ДЕПУТА́Т (член органу державної влади, обраний виборцями), ПОСО́Л зах., заст. Сам він депутат Ради (А. Головко); Від 1908 р. до 1918 р. був я послом до австрійського парламенту, де не виголошував ніяких промов (В. Стефаник).  Словник синонімів української мови
12. посол — Посо́л, посла́; посли́, -слі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
13. посол — ПОСО́Л, сла́, ч. 1. Дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство. — Мій брат у первих, маркіз де-Пурверсе, посол при одному дворі, писав мені, щоб я їхала за границю на води (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
14. посол — Посол, -сла м. 1) = посел. 2) Депутата парламента, сейма. Желех.  Словник української мови Грінченка